1

Тема: Методы воспитания детей

Методы воспитания детей. Давейте делится советами

Поделиться

2

Re: Методы воспитания детей

У кожного народу свої звичаї, традиції, обряди. Так само і свої методи виховання та розвитку дітей. Іноді навіть сусідні країни абсолютно по-різному ставляться до свого молодого покоління.

В Африці, наприклад, матері за допомогою шматка тканини прикріплюють малюків до себе. В ісламських країнах особлива увага приділяється заохоченню хороших вчинків. У Гонконгу жодна мама не довірить малюка навіть найкращій няні. У західних країнах вважається, що дітям небажано спати вдень, щоб їм добре спалося вночі. У японських і китайських країнах діти зазвичай сплять з батьками. Батьки дотримуються цієї методики, щоб малята не страждали від жахів. У Нігерії серед дворічних малюків 90 % вміють вмиватися, 75 % можуть робити покупки, а 39 % вміють мити свою тарілку. У США ж вважається, що до двох років дитина повинна катати машинку на коліщатках.

Австрія

До виховання дітей тут ставляться неоднозначно. З одного боку, вважається, що австрійські батьки - одні з найсуворіших у світі. З іншого боку, саме тут на купівлю іграшок дитині щорічно витрачається грошей більше, ніж в іншій європейській країні.

США

У США всі турботи про дитину лежать на плечах молодої мами, яка і не поспішає виходити з декрету. До дітей відношення терпляче і демократичне. Основних методів покарання за будь-яку провину два: перший - позбавлення іграшки або можливості дивитися телевізор, другий - «стілець відпочинку». А якщо дитина комусь скаже, що вдома її відшмагали, то дорослий, який це почув, скоріш за все, викличе поліцію. Дітям дають свободу дій, привчаючи до самостійності. Ще в садку дітям кажуть, що вони мають право на свою думку. З американськими дітками частіше гуляють тата. Чого в Америці точно немає, так це залучення бабусь у процес виховання дітей.

Канада

Тут дитині дозволяють практично все. Слово «ні» під забороною, а основне завдання виховання - розвиток творчості і внутрішньої свободи. Обмежень не існує буквально ні в чому: немає жорсткого режиму, вимог, дисципліни. Усі прагнуть просто насолоджуватися життям: і діти, і дорослі.

В'єтнам

З малих років діти ростуть буквально самі по собі, на вулиці, навчаючись соціальним та іншим навичкам у своїх однолітків або старших. Але у кожної дитини є свій критерій «добра і зла»: треба намагатися не здійснювати вчинків, які можуть засмутити батьків.

Алжир

Високі темпи зростання населення призвели до того, що держава просто змушена була взяти на себе істотну частину турбот про молоде покоління: батькам доводиться багато працювати, щоб забезпечити сім'ю. А тому вихованням дітей більше займаються вчителі, вихователі чи тренери в різних спортивних секціях.

Англія

Країна відома своїм суворим вихованням. Дитинство маленького англійця сповнене безліччю вимог, які спрямовані на формування чисто англійських традиційних звичок, поглядів і особливостей характеру та поведінки в суспільстві. З маленького віку дітей навчають стримувати прояв своїх емоцій. Середній вік молодої мами - 35-40 років. Англійські мами часто користуються послугами нянь. З раннього віку в Англії мами беруть з собою дітей в кафе, в кіно, в магазини чи в інші громадські місця, тому ті швидко адаптуються до навколишнього середовища. Діток англійці постійно хвалять і вважають, що це підвищує самооцінку та впевненість у собі. І ще одна особливість - англійські мами не мають права робити зауваження чужій дитині.

Ірландія

Ставлення до дітей в цій країні трепетне. Навіть якщо малюк розбив щось в магазині, ніхто не стане його лаяти за це - скоріше ввічливо поцікавляться, чи не злякався він. Незважаючи на те, що жінки Ірландії зазвичай народжують в досить зрілому віці, дітей у сім'ях багато - найчастіше четверо чи п'ятеро. Цікаво, що в цій країні зовсім немає дитячих будинків: для всіх сиріт неодмінно знайдеться родина.

Франція

Французька сім'я настільки міцна, що діти з батьками не поспішають розлучатися і спокійнісінько живуть разом до тридцяти років. Французька мама цілком раціонально розподіляє час між роботою, особистими зацікавленнями, чоловіком і дитиною. Дитина рано йде в садок, бо мама повертається на роботу. Французька дитина далеко не завжди виявляється в центрі уваги своїх рідних, рано вчиться розважати сама себе, зростає самостійною, швидко дорослішає. Бабусі й дідусі до виховання не долучаються.

Бельгія

Дітей з раннього віку вчать бути частиною суспільства: уже з 2,5 років малюки відвідують школу. У класі викладає один учитель, який працює з дітьми постійно. Він вчить їх бути акуратними, дружити, допомагати один одному, проявляти повагу до однолітків.

Італія

Сім'я в Італії - це клан, це найсвятіше. Діти ростуть в атмосфері вседозволеності і безсистемності, при цьому в умовах тотального контролю, в результаті чого виростають такими ж експресивними, та нестриманими, як їх батьки. У цій країні дитина в першу чергу - дитина, тому якщо вона активна, якщо вона балується, стоїть на голові, робить все що хоче, то батьки ніколи її не покарають.

Нідерланди

«Діти повинні рости вільними » - ось головне правило цієї країни. Дітям дозволяють абсолютно все, аби тільки це не загрожувало їхньому здоров'ю. Нехай з ранку до вечора будують, ламають, бігають і шумлять - ніхто й слова не скаже. Навчання теж повинне бути радісним і приємним. У школу діти ходять практично без нічого: беруть з собою лише бутерброди, а все необхідне для занять їм видають безпосередньо на уроці.
http://starylev.com.ua/files/article/jak_vuhovuut_ditej_u_sviti1.jpg

Іспанія

Іспанці люблять розповідати про своїх дітей, захоплюються ними, дарують подарунки за щось і просто так. Інколи можливі спалахи гніву, спрямовані в бік дитини, але, тривають вони недовго і закінчуються міцними обіймами, поцілунками і вибаченнями. Діти не виростають егоїстичними і розпещеними, тому що поняття добра і зла, поганих вчинків і такі , які можна ставити в приклад іншим, чітко розділяються.

Куба

Дитиною займається мама чи бабуся; якщо всі зайняті - існує багато державних садків, а ось нянечок запрошують вкрай рідко. Дівчаток з ранніх років привчають вести господарство і допомагати по дому. Хлопчик повинен рости сильним і сміливим, його призначення в житті - бути чоловіком. У сім'ї зазвичай дуже довірливі відносини, і у маленьких кубинців, як правило, немає ніяких таємниць від їх батьків.

Німеччина

Німці вважають за краще заводити дітей після тридцяти років, коли вже зроблять кар'єру. Зазвичай підшукують няню до народження дитини. У Німеччині діти до трьох років виховуються вдома. Коли вони стають старшими, їх раз на тиждень водять в «ігрову групу». Там вони вчаться спілкуватися з однолітками. Після цього їх віддають в дитячий садок. Виховання дітей у Німеччині можна охарактеризувати словами «захист» і «безпека». З дитинства маленьких дітей привчають до того, що їх ніхто не повинен ображати, бити, карати і підвищувати голос.

Швеція

Шведи негативно ставляться до того, щоб вдарити дитину, навіть якщо вона провинилася. Діти з ранніх років знають про своє право недоторканності. Тим не менше, певні рамки і межі строгості в шведських сім'ях існують, оскільки вважається, що вседозволеність і розпещеність призводять до того, що людина виростає нещасною. Але якщо батьки щось забороняють своєму малюкові, то вони зобов'язані пояснити чому, вислухати його аргументи і думки.

Таїланд

«Кращий учитель - особистий досвід». Батьки не прагнуть уберегти дитину від падінь, синців або інших неприємностей: сама встане, далі побіжить. Вони, звичайно, розповідають малюкові, що деякі вчинки небезпечні, а деякі - непристойні, але свій вибір зрештою дитина робить сама.

Греція

Грецьке виховання в чомусь схоже з італійським. У грецьких батьків є свої правила: дитина повинна бути завжди нагодованою, перегодованою і навіть загодованою. Тому вгодований грецький малюк з їжею в руках - досить поширене видовище. Ще одна відмінна особливість грецьких сімей - мами балують синів, а тата виконують будь-який каприз своїх дочок. Причому таке ставлення зберігається, коли дорослим чадам вже далеко за сорок.

Японія

У Японії існує градація способів виховання за віком. До 5 років малюк може робити все, що душі завгодно. З 5 до 15 років з дитиною прийнято поводитися в буквальному сенсі як з рабом. У цей період будь-яке слово батька для дитини - закон. Зате після 15 років до підлітка ставляться на рівних і вважають його самостійною особистістю, що заслуговує поваги. Японський батько ніколи не підвищить голос на свою дитину і тим більше, ніколи не вдарить її. Японський малюк може бути впевненим у тому, що його завжди уважно вислухають, прийдуть на допомогу. Японські батьки ніколи не виховують дітей на людях. Вони роблять їм зауваження, але наодинці і при можливості спокійно.

Китай

Оскільки китайці не мають змоги завести більше однієї дитини, вони практично однаково підходять до виховання, як хлопчиків, так і дівчаток. Тому у звичайній китайській родині найчастіше немає поділу на чоловічі і жіночі обов'язки. До того ж, більшість китайських дітей відрізняються ввічливістю і хорошими манерами. Діти з раннього віку ходять у дитячі садки (іноді навіть з трьох місяців), де живуть за правилами колективу в повній відповідності з прийнятими нормами. Дитину з колиски привчають до покірності і строго слідкують за нею. Китайці не шкодують сил і засобів для різнобічного розвитку дитини.
Источник

Поделиться

3

Re: Методы воспитания детей

Методика італійського педагога Марії Монтессорі набула популярності ще у середині ХХ століття і досі є однією із найпоширеніших у сучасній системі виховання. Основа розвитку дитини тут полягає у роботі над індивідуальними вміннями малюка та спрямована підготувати дитину до реального життя в усіх його аспектах. Що ж являє собою педагогіка Монтессорі?

В основі цього методу лежить кілька правил: по-перше, головне у вихованні – це свобода дитини у всіх аспектах її зростання. Малюк має розуміти, що йому довіряють, тому дають можливість вибору, і також можливість робити власні помилки та самостійно їх виправляти. Саме він обирає, що і коли вивчати, як діяти у тій чи іншій ситуації, як впоратись із проблемою тощо (звісно, в міру його знань та можливостей).

По-друге, кожна дитина повинна бути самостійною. Роль батьків тут зводиться до можливості лише підштовхнути малюка в правильному напрямку. При цьому,  батьки не можуть критикувати дитину, порівнювати з іншими дітьми чи карати. Будьте терплячими, адже час летить надто швидко, й ось-ось вашому маляті доведеться самостійно йти у дорослий світ, і він повинен бути готовим до цього.

Марія Монтессорі По-третє, будь-яке навчання має бути підлаштованим під індивідуальні потреби та можливості дитини, адже кожна дитина особлива, і потребує особливого підходу. Тут же методика Монтессорі  спрямована на розвиток  індивідуальних талантів дитини.

Окрім цих характеристик, такий спосіб виховання та розвитку передбачає кілька різновидів занять з дитиною. 

Перша група – так звані навички практичного життя. Цим поняттям Монтессорі означувала базове вміння дитини подбати про себе, оточуючих та середовище, у якому живе. Так, на заняттях діти вчаться одягатися, прибирати  та доглядати за одягом, користуватися побутовими приладами, готувати просту їжу тощо. Тож дитина уже з раннього віку розуміє, що є самостійною, відповідальною та самодостатньою, відповідно росте із високою самооцінкою та впевненістю у собі. Окрім того, під час таких занять розвиваються практично усі функції та фізіологічно-розумові системи:  дрібна моторика, логічне мислення, мовлення, опорно-рухова система, координація рухів тощо.

Друга група вправ відповідно до методики Монтессорі спрямована на розвиток сенсорного сприйняття дитини (зір, слух, нюх, смак, дотик). За допомогою найрізноманітніших предметів, будь то дзвоники, м’які іграшки,  смакові або запахові коробочки, пазли, тканини чи якісь крупи, дітки вчаться відрізняти форми, розміри, текстури, запахи, смаки, температуру і т. д.

Ще одна група занять – математична. Спершу дитині пояснюють поняття кількості, а далі, залучаючи максимальний арсенал наочних прикладів, показують, як це поняття кількості відображається у цифрах. Після того, як основа буде закладена,  поступово розвивають й наступні базові математичні знання, будують логіку мислення. Важливо в процесі навчання залучати якомога більше цікавих для дитини предметів – це може будь-що, що можна прив’язати до математики – яблука, кубики, цукерки, шнурочки, картинки, барвисті обгортки, іграшки тощо. Так у підсвідомості дитини процес навчання асоціюватиметься із чимось цікавим та приємним.

Далі – група вправ, спрямована на розвиток навичок читання та письма. Методика Монтессорі не передбачає «зазубрення» алфавіту. ЇЇ принципи базуються на порівнянні почутого та побаченого, на постійному повторенні букв/слів. Також розвиток мовлення відбувається за рахунок регулярного читання вголос та усного мовлення.

І останнє – зона природничого  виховання. Ця група вправ має на меті вести дитину у світ природи, біології, астрономії, географії, історії. Основа таких занять – спостереження. Діти не лише вчать історію та теорію із цих галузей, але й самі вчаться, для прикладу, класифікувати тварин, складають пазли із зображенням рослин, слухають народні легенди та пісні окремих народів, переглядають відео про ареал того чи іншого регіону, малюють будову земної кори та інше.

Врешті, головне у вихованні за будь-якою методикою - любов та підтримка батьків.

Источник

Поделиться

4

Re: Методы воспитания детей

для развития ребенка психологи рекомендуют использовать метод цветных карандашей ,суть покупка карандашей и разрисовка картинок,я так делал помогает, вот кстати хорошие наборы   http://rozetka.com.ua/cvetnie-karandashy/c2798827/

Поделиться

5

Re: Методы воспитания детей

Все детки разные. Некоторым два слова достаточно, другим только шлепок помогает.

Поделиться

6

Re: Методы воспитания детей

Здесь сложно однозначно ответить, нужен индивидуальный подход

Поделиться

Re: Методы воспитания детей

Самое главное любящая семья.Ребенок все впитывает как губка.

Поделиться

8

Re: Методы воспитания детей

Детей не нужно воспитывать, достаточно личного примера!

Поделиться

9

Re: Методы воспитания детей

Bibi пишет:


Таїланд

«Кращий учитель - особистий досвід». Батьки не прагнуть уберегти дитину від падінь, синців або інших неприємностей: сама встане, далі побіжить. Вони, звичайно, розповідають малюкові, що деякі вчинки небезпечні, а деякі - непристойні, але свій вибір зрештою дитина робить сама.

Источник

вот потому там проституция и процветает.

Поделиться

10

Re: Методы воспитания детей

Manyunya пишет:

Детей не нужно воспитывать, достаточно личного примера!

Согласна, дети подражают родителям. Будьте примером для них!

Для великих дел необходимо неутомимое постоянство

Поделиться

11

Re: Методы воспитания детей

Очень интересная статья. Действительно дети пример берут с родителей. Поэтому себя нужно часто контролировать и проявлять больше любви к ребенку. Иногда бывает очень сложно, особенно когда у ребенка кризис 3-х лет.

Поделиться

12

Re: Методы воспитания детей

http://i1.rozetka.ua/goods/1417963/6504520_images_1417963521.jpg Хорошая книга по воспитанию ребенка rozetka.com.ua/6504520/p6504520/ практические советы как воспитать ребенка путем "можно" и "нельзя"

Поделиться

13

Re: Методы воспитания детей

Мы тоже читали книгу по воспитанию, чтобы набраться немного опыта, но мы ее в электронном варианты нашли,но читая из пикселей  не получишь никакого удовольствия. Даже прослушивая аудиокнигу в голове ничего не откладывается(( Поэтому  мы обратились к ним https://printto.com.ua/ и распечатать нужный материал, ведь у них можно печататься от одного экземпляра. Всего хорошего)

Поделиться